Психотерапія - це не те, що ви думаєте. Це не лікування хвороби. Це не керівництво з боку мудрого порадника. Це не спільні переживання добрих друзів. Це не набуття езотеричних знань. Це не демонстрація людині її помилок. Це не нова релігія.
Психотерапія - це не те, що ви думаєте.
Психотерапія - це не про те, що ви думаєте. Вона про те, як ви думаєте. Вона привертає увагу до непомітного удавання в тому, як ви думаєте. Вона відрізняє те, про що ви думаєте, від того, як ви це думаєте. Її не стільки цікавить пошук причин, що пояснюють те, що ви робите, скільки значення, яке для вас має те, що ви робите.
Психотерапія займається тим, як ви думаєте. Тим, як ви живете зі своїми почуттями, вашим підходом до взаємин з людьми, які мають для вас значення. Вона про те, до чого ви прагнете у своєму житті і як, самі того не бажаючи, ви ускладнюєте її заради досягнення цих цілей. Вона допомагає побачити, що зміни, до яких ви прагнете, вже існують всередині вас у прихованому вигляді. Вона дає можливість побачити і прийняти відблиск чогось неминущого, що є вашою сутністю.
Психотерапія - це не те, що ви думаєте; це те, як ви живете самі з собою в даний момент.
(с) Джеймс Бьюдженталь
Психотерапія - це тривалий процес, спрямований на глибинні зміни в самій людині - в її чутливості до себе і до світу, уявленнях про себе та людей, здатності й можливості робити вибір у найрізноманітніших життєвих ситуаціях. Психотерапія змінює саму людину, і вона, ця оновлена-змінена людина, вже просто не може взаємодіяти зі своїм оточенням по-старому. Вона вносить щось нове у свої стосунки з дітьми, батьками, друзями, колегами. Вона є центром та ініціатором змін у своєму житті як у системі, де вона - найважливіша складова. Зміни, що відбуваються з рідними та близькими, з дітьми та колегами, є лише наслідком, якщо хочете - бонусом психотерапії. Саме тому такі зміни є надійними. Якщо сонце засяяло яскравіше - усім тепліше. Але якщо я, як сонце, хочу, щоб усім стало тепліше, і лише потім я засяю яскравіше, то я неправильне сонце. Клієнт у психотерапії - це таке сонце. Воно дбає насамперед про механізми, що дозволяють йому світити, інакше воно просто згорить. Однією з непрямих ознак того, що це психотерапія, а не консультування - є мовчання. Переживання в мовчанні, паузи, задумливість - все це з'являється замість слів та метушні, логічного аналізу та висновків, і є ознакою глибокої внутрішньої роботи.
Консультування - це дещо інший процес. Для зовнішнього спостерігача консультування може бути невідмінним від психотерапії. Але це лише на перший погляд. Відмінності є, і їх багато (див. порівняльну таблицю нижче). Як правило, психологічне консультування займає лише кілька зустрічей, але мова навіть не про тривалість, а про спосіб взаємодії психолога-консультанта та клієнта. Це зовсім інші техніки, ніж у психотерапії. Точка прикладання цих технік - не сама людина, а ті ниточки, які пов'язують її із зовнішнім світом - її способи взаємодії з оточенням. Психолог-консультант може дати вам рекомендації, поради, відпрацювати навички побудови стосунків із навколишнім світом. Консультант частіше апелює до логіки, а не до почуттів, ділиться своїм досвідом як прикладом для наслідування або для розуміння. Зміни після консультування відбуватимуться швидше у ваших вчинках, ніж у переживаннях, швидше в логіці, ніж у серці. На зустрічах ви будете частіше говорити, ніж мовчати.
Якщо порівнювати консультування та психотерапію, то перше включає швидше тактичні прийоми, латання дірок, швидку допомогу тощо; друге містить стратегічну роботу, зі зміни всієї життєвої парадигми людини, тих нюансів та відтінків у її житті, які видно лише їй, які походять з глибокого дитинства або з глибини душі, але саме вони є пусковим механізмом, що визначає дії та вчинки. Нюанси переживань - всередині. Дії та стосунки з людьми - зовні. Саме тому консультування легше зрозуміти самому та пояснити іншим. Психотерапію зрозуміти складніше, її треба відчути. Як ілюстрацію можна навести притчу:
***
Приходить людина до просвітленого і каже:
- Кажуть, ти ж просвітлений. А ти раніше що робив?
- Дрова рубав.
- А ще щось робив?
- Воду носив.
- А зараз що робиш?
- Дрова рублю.
- А може, ще щось робиш?
- Ну, так, воду ношу.
- То що ж змінилося?
- Та все!
Нижче представлена спроба автора систематизувати відмінності психологічного консультування та психотерапії за різними ознаками. Така систематизація покликана не стільки отримати якийсь результат, скільки зорієнтувати читача в тому, що йому потрібно, якщо він вирішить звернутися до психолога. Також така структура допоможе дещо знизити тривогу для тих, хто звик все розуміти, розібратися в предметі, перш ніж звертатися за послугою.
| Консультування | Психотерапія | |
|---|---|---|
| Цілі роботи |
|
|
| Клієнти | Клінічно здорові особистості, у яких у житті з'явилися психологічні проблеми. | Клієнтами можуть бути також клієнти з клінічними випадками: депресія, панічні атаки. |
| Предмет роботи | Проблеми взаємодії особистості та середовища. Робота орієнтована на здорові частини особистості, робота ведеться лише в рамках зазначеної проблеми. | Проблема зросла до масштабів “хвороби”, клієнт не в змозі впоратися сам із собою. Робота ведеться не лише з проблемою, симптомом, який “приніс” клієнт. Досліджується той життєвий контекст та особливості особистості клієнта, які сприяли появі проблеми. Дуже часто предметом роботи стають ті аспекти, про які клієнт спочатку і не підозрював. Загалом, предмет роботи в психотерапії набагато ширший, ніж у консультуванні. |
| Методи роботи | Методи роботи в консультуванні та психотерапії на вигляд можуть бути дуже схожими. Однак у консультуванні, на відміну від психотерапії, допустимо також:
| Спеціалізовані техніки того підходу, в якому працює психотерапевт (гештальт-терапія, психоаналіз, когнітивні техніки). В основному це терапевтична бесіда, але можуть також використовуватися різні експерименти, видаватися домашні завдання тощо. Рекомендації та поради практично виключаються. У психотерапії часто відбувається дослідження несвідомих патернів поведінки, підвищення усвідомленості клієнта, чутливості та свободи вибору у звичайних життєвих ситуаціях. Робота йде не лише на рівні проблеми, а й на рівні взаємодії клієнт-терапевт. Саме в цій взаємодії старі шаблони поведінкових реакцій можуть замінюватися (або доповнюватися) новими. |
| Необхідна професійна підготовка | Базова психологічна освіта. Додаткова підготовка в галузі консультування, не обов'язково тривала. | Тривала (протягом кількох років) підготовка в рамках одного із сучасних напрямів психотерапії (гештальт-підхід, психоаналіз, психодрама). Тривалий досвід особистої терапії та супервізії. |
| Тривалість | Від 3 до 10 зустрічей | Короткострокова психотерапія: від 10 до 30 зустрічей Довгострокова психотерапія: від 30 до 100 і більше зустрічей |
| Результати | Зміна ставлення до ситуації, пошук підходящого рішення, адаптація до ситуації за допомогою нових психологічних механізмів. | Зміна структури особистості, ідентичності клієнта, і лише як наслідок - зміна взаємодії з навколишнім світом. |