Зрада

Які асоціації у вас викликає слово "зрада"? Скільки людей бере участь у цьому сценарії? Ризикну припустити, що ви подумали як мінімум про двох людей:

Ти ж психолог?

Автор цієї замітки, на жаль, невідомий. Цей текст гуляє просторами інтернету давно, і в місткій іронічній формі розвінчує основні міфи про психологів.

Ти ж психолог?

Є фраза, від якої деякі мої колеги часто починають набувати нездорового кольору обличчя, коли вона звучить в їх адресу. Я навіть знаю кількох, які приховують свою освіту і підготовку, щоб її не чути.

"Ти ж психолог!" - і праведний гнів на голову негідника, який поводиться як простий смертний грішник, замість виконання святого обов'язку.

Жінка з важкою долею чи дівчина легкої поведінки?

У моєму житті не так давно з'явилася, промайнула, вразила - одна чудова Жінка. Саме так - з великої літери - Жінка. Після спілкування з нею я часто ловлю себе на тому, що стою на роздоріжжі: праворуч підеш - у важку долю потрапиш. Ліворуч підеш - в повії запишуть. Я звикала ходити праворуч, і пишалася завжди тим, як серйозно і вдумливо я приймала будь-які рішення, як зважувала всі "за" і "проти", аналізувала, критикувала. Іноді в цьому процесі застрягала, так і не зробивши вибору.

Як люди виглядають насправді (запис масажиста)

Я багато років працюю масажистом. Люди вже давно роздягаються переді мною. Я знаю, як ви будете виглядати під одягом: мені достатньо швидкого погляду, щоб уявити вас на своєму столі.

...терапія - це танець... танець двох людей, один з яких поки що не вміє танцювати так, як йому хотілося б...

... так, ти танцюєш на дискотеках, притупуєш ногою, почувши приємну мелодію, але все це не те і не так... ти хочеш чогось більшого... і ось, сповнений рішучості, ти приходиш до іншої людини, яка, нібито, знає, як...

Життя - це те, що відбувається з тобою, поки ти зайнятий планами. (с) Джон Леннон

Я прокидаюся вранці з думками про майбутню зустріч на роботі. Зі мною поруч кохана людина, вона дарує мені ранковий поцілунок і зізнається в коханні. А я думаю про зустріч.

Біжу на роботу. Осіннє листя шелестить під ногами. Повітря вологе, свіже, вдихаю його. Як би не запізнитися? - рахую хвилини, поглядаю на годинник.

Справжнє

Я завжди захоплювалася словом "справжній". Мабуть, з тих пір, як прочитала книгу Лук'яненка "Хлопчик і темрява". Там був чудовий персонаж - Сонячне Кошеня. Його так звали за аналогією з сонячним зайчиком - він з'явився на світ від відблисків дзеркала, з яким грав хлопчик - головний герой. Але я зараз не про це. Там на самому початку був діалог між хлопчиком і кошеням. Кошеня розповідало хлопчикові, що воно Справжнє. Причому саме так - з великої літери. І був у цього кошеняти чудовий дар - бачити всі речі справжніми, такими, якими вони є.